1. Словник української мови у 20 томах

напівголосно

НАПІВГО́ЛОСНО, присл.

Не голосно, не на повен голос; притишено.

– Прощай, Трохимчику, моє дитяточко! – гукала напівголосно Горпина (Л. Яновська);

Намагаючись не привертати на себе уваги, козаки розмовляли напівголосно (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівголосно — правильніше: впівголоса «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. напівголосно — напівго́лосно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. напівголосно — присл. Не голосно, не на повен голос; притишено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напівголосно — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм. Словник синонімів української мови
  5. напівголосно — НАПІВГО́ЛОСНО, присл. Не голосно, не на повен голос; притишено. — Прощай, Трохимчику, моє дитяточко! — гукала напівголосно Горпина (Л. Янов., І, 1959, 50); Намагаючись не привертати на себе уваги, козаки розмовляли напівголосно (Панч, Гомон. Україна, 1954, 100). Словник української мови в 11 томах