1. Словник української мови у 20 томах

напівколонія

НАПІВКОЛО́НІЯ, ї, ж.

Формально незалежна, самостійна країна, яка фактично перебуває в економічній і політичній залежності від іншої держави.

Маючи колонії і напівколонії за морями, поза Європою, Англія гнобила сусідню з нею Ірландію, яка теж була на становищі колонії (з навч. літ.);

У національній боротьбі багато поневолених народів колоній і напівколоній завоювали державну самостійність (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівколонія — напівколо́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. напівколонія — -ї, ж. Формально незалежна, самостійна країна, що фактично перебуває в економічній і політичній залежності від імперіалістичних держав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напівколонія — НАПІВКОЛО́НІЯ, ї, ж. Формально незалежна, самостійна країна, що фактично перебуває в економічній і політичній залежності від імперіалістичних держав. Не тільки імовірні, але неминучі в епоху імперіалізму національні війни з боку колоній та напівколоній (Ленін, 30, 1972, 6). Словник української мови в 11 томах