1. Словник української мови у 20 томах

напівлюдина

НАПІВЛЮДИ́НА, и, ж.

1. Істота, яка має ознаки людини і тварини.

Шумерські легенди розповідають про Оанна – вождя чудовиськ, напівриб, напівлюдей, які вийшли з вод Перської затоки й оселились в містах Шумера (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Людина, що надзвичайно ослабла, втратила силу, енергію через тяжкі переживання, перевтому і т. ін.

– Вони [імператори] з мене зробили напівлюдину, – шепотів він [постельничий] (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівлюдина — напівлюди́на іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири напівлюди́ни Орфографічний словник української мови
  2. напівлюдина — -и і напівмавпа, -и, ч. і ж., розм. Те саме, що дикун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напівлюдина — Напівлюди́на, -ни = півлюди́на Правописний словник Голоскевича (1929 р.)