1. Словник української мови у 20 томах

напівпар

НАПІВПА́Р, у, ч.

Поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури.

Напівпар також сприяє поліпшенню фізичних властивостей орного шару ґрунту (з наук. літ.);

Озимі, посіяні на площах, оброблених за способом напівпару, дають дружні сходи, добре розвиваються і встигають до зими розкущитись (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівпар — напівпа́р іменник чоловічого роду поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури Орфографічний словник української мови
  2. напівпар — -у, ч. Поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напівпар — НАПІВПА́Р, у, ч. Поле, виоране під озимі або ярові зразу ж після збирання попередньої культури. Перший обробіток напівпару починається при появі сходів бур’янів (Хлібороб Укр., 2, 1965, 7). Словник української мови в 11 томах