напівпритомний

НАПІВПРИТО́МНИЙ, а, е.

Майже без свідомості; напівнепритомний.

Сонна, напівпритомна, Маланка розкладає в печі вогонь і приставляє окріп, щоб зготувати Андрієві вечерю (М. Коцюбинський);

Він ішов напівпритомний просто по замінованому шляху (І. Багряний);

// Який виражає такий стан.

Мотря, вагаючись хвильку, пише з напівпритомними очима одне лаконічне речення (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me