напівпітьма

НАПІВПІТЬМА́, и́, ж.

Дуже слабке освітлення, майже повна відсутність світла.

Тільки Трохим .. та ті, що спали або так собі лежали на обгорнутому напівпітьмою полу, не рухались і не звертали на його [діда] уваги (В. Винниченко);

У літаку він [Леонід] уперше і томупильно придивлявся у напівпітьмі до обох товаришів (П. Автомонов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівпітьма — напівпітьма́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови