напівпітьма
НАПІВПІТЬМА́, и́, ж.
Дуже слабке освітлення, майже повна відсутність світла.
Тільки Трохим .. та ті, що спали або так собі лежали на обгорнутому напівпітьмою полу, не рухались і не звертали на його [діда] уваги (В. Винниченко);
У літаку він [Леонід] уперше і томупильно придивлявся у напівпітьмі до обох товаришів (П. Автомонов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напівпітьма — напівпітьма́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови