1. Словник української мови у 20 томах

напічний

НАПІ́ЧНИЙ, а, е.

Розміщений у стіні, до якої прилягає піч.

Сонячною, ласкавою та щедрою малювалась йому Таврія крізь напічне, розмережане білими морозними квітами віконце! (О. Гончар);

В напічне віконце діти побачили, що хтось .. повернув до їхнього двору (В. Канівець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напічний — напі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. напічний — -а, -е. Розміщений над піччю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напічний — Напі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. напічний — НАПІ́ЧНИЙ, а, е. Розміщений над піччю. Сонячною, ласкавою та щедрою малювалась йому Таврія крізь напічне, розмережане білими морозними квітами віконце! (Гончар, Таврія, 1952, 205). Словник української мови в 11 томах
  5. напічний — Напічний, -а, -е напічне вікно́. Небольшое окошко, находящееся въ той стѣнѣ хаты, къ которой прилегаетъ печь, помѣщающееся надъ печью. Сим. VIII. Вас. 150. см. напільний. Словник української мови Грінченка