1. Словник української мови у 20 томах

нап'ятнувати

НАП'ЯТНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, діал.

Затаврувати.

– Нап'ятнуймо його! Щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо (А. Свидницький);

Протест “Записок охотника” [Тургенєва] проти кріпосного права се тихий шепіт у порівнянні з голосними прокляттями, якими нап'ятнував його Шевченко (М. Драгоманов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нап'ятнувати — Затаврувати [XIX] Багато людей позамикано тоді без права та без цілі і довгі місяці продержано у в'язницях. І знов почали власті шукати агентів, і треба вважати тільки випливом найвищої політичної мудрості те, що тодішній намісник Галичини... Словник з творів Івана Франка
  2. нап'ятнувати — нап'ятнува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. нап'ятнувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Затаврувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нап'ятнувати — Нап'ятнува́ти, -ную, -єш гл. Заклеймить, отмѣтить. Нап'ятнуймо його, щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо. Св. Л. 222. Словник української мови Грінченка