нараяний
НАРА́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нара́яти.
Вранці Грабовський та Дулемба оглядали сторожку, нараяну Кочаровським (М. Сиротюк);
// нара́яно, безос. пред.
Нараяно йому [Грицькові] покритку Ївгу – чепурну й здорову, але з дитиною (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me