нард
НАРД, у, ч.
1. Багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових з м'ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками.
У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кинамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді (П. Куліш);
Кругом розмови, сміх гаразд, а в'язень [леопард] в джунглях спить, де пуща несходима, де гнуться лотоси і квітне пишний нард (М. Драй-Хмара).
2. Ароматична речовина, яку добувають із коріння цієї рослини.
[Чоловік:] Він [пророк] їм [жінкам] дозволяв, щоб ноги мили йому коштовним нардом (Леся Українка);
Один [хлопець] подавав гостям воду та рушники, другий обносив на золотій таці всякі пахощі: фіалки, амбру, нард та пижмо (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нард — нард іменник чоловічого роду рослина; речовина Орфографічний словник української мови
- нард — -у, ч. 1》 Багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових з м'ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками. 2》 Ароматична речовина, яку добувають із коріння цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нард — (грец. νάρδος) багаторічна трав’яниста рослина родини валеріанових, поширена в Гімалаях; ароматична речовина, що її одержують з цієї рослини. Словник іншомовних слів Мельничука
- нард — НАРД, у, ч. 1. Багаторічна трав’яниста рослина родини валеріанових з м’ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками. 2. Ароматична речовина, яку добувають із коріння цієї рослини. Словник української мови в 11 томах