наревітися

НАРЕВІ́ТИСЯ, НАРЕВТИ́СЯ, ву́ся, ве́шся; мин. ч., реві́вся, реві́лася, ло́ся і рі́вся, ревла́ся, ло́ся, док., розм.

Багато, досхочу поплакати, поревіти.

Володько перелякався і не знав, що робити. Чи бігти розганяти, чи перечекати, аж наревуться до обриди і перестануть. Рішився підождати (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наревітися — нареві́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наревітися — див. плакати Словник синонімів Вусика
  3. наревітися — -вуся, -вешся, док. 1》 Ревіти багато, досхочу. 2》 Те саме, що наплакатися. Великий тлумачний словник сучасної мови