нарколепсія

НАРКОЛЕ́ПСІЯ, її, ж., мед.

Раптові нетривалі (до півгодини) приступи сну, які виникають внаслідок певних захворювань головного мозку.

Медикам відомі також випадки нарколепсії – стану сну, в який поринає хвора людина у найнезвичайнішій ситуації: на прогулянці, під час їзди на велосипеді, на зборах чи уроці (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарколепсія — нарколе́псія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нарколепсія — -ї, ж. Органічний розлад сну, що характеризується багаторазовими, які не піддаються контролю, короткими епізодами сну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарколепсія — (мед.) сплячість Словник чужослів Павло Штепа