1. Словник української мови у 20 томах

наркоманія

НАРКОМА́НІЯ, ї, ж.

Захворювання, яке полягає у хворобливому потягу до вживання наркотиків.

Не тільки надзичайно серйозною, а й дуже тривожною проблемою серед тих, що постають перед людством, є проблема наркоманії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наркоманія — наркома́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. наркоманія — Захворювання, яке виникає в результаті зловживання наркотиками або наркотичними засобами. Проявляється як постійна потреба в прийманні цих засобів, оскільки від цього залежить психічний і фізичний стан хворого. англ. drug addiction; нім. Словник із соціальної роботи
  3. наркоманія — -ї, ж. Хворобливий потяг до вживання наркотиків. || Хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотиками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наркоманія — наркома́нія [від нарко(тики) ...манія] непереборний хворобливий потяг людини до вживання наркотиків (опіуму, кокаїну, морфіну) з метою збудження, сп’яніння. Вживання наркотиків призводить до порушення життєдіяльності організму, до глибоких нервово-психічних розладів і навіть смерті. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. наркоманія — Постійне вживання наркотиків, поступово у щораз більших дозах; призводить до психічної деградації, психічного й тілесного виснаження; в залежності від різновида наркотику вирізняють: морфінізм, кокаїнізм, героїнізм. Універсальний словник-енциклопедія
  6. наркоманія — НАРКОМА́НІЯ, ї, ж. Хворобливий потяг до вживання наркотиків. Словник української мови в 11 томах