народоволка

НАРОДОВО́ЛКА, и, ж., іст.

Жін. до народово́лець.

Причиною арешту послужила участь молодої вчительки в політичній демонстрвації студентства у відповідь на самоспалення в Петропавлівській фортеці народоволки Марії Вєтрової (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народоволка — народово́лка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. народоволка — -и. Жін. до народоволець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. народоволка — НАРОДОВО́ЛКА, и, ж. Жін. до народово́лець. Він читав мені вірші своєї матері українки, народоволки (Вітч., 2, 1968, 163). Словник української мови в 11 томах