нарум'янювати

НАРУМ'Я́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАРУМ'Я́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що.

1. Покривати, натирати рум'янами.

Лишилося ще нарум'янити лице та звести докупи фарбою дуги брів (М. Коцюбинський).

2. перен. Викликати рум'янець, покривати рум'янцем.

Глядить Васюта, парубок гостинцем попід ліс іде. Здорове, привітне лице мороз ціпкий нарум'янив (І. Франко);

Зустрічний вітер безперестанку .. впивався в щоки, жалив їх, мов кропивою, нпрум'янював удосталь (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me