нарізувати

НАРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і НАРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док.

1. що, чого. Розділяти що-небудь різальним інструмкентом на частини, шматки (перев.в якій-небудь кількості).

Не рекомендується зразу нарізувати в себе на тарілці на дрібні кусочки м'ясо, рибу та інші страви, бо від цього страва швидко холоне і стає несмачною (з наук.-попул. літ.);

Льотчик .. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар);

Діди нарізали мені кавунів з п'ять, а я голодний накинувся та й ухопив усе, що було нарізано (з переказу).

2. що. Зрізуючи або розрізуючи, заготовляти, виготовляти яку-небудь кількість чогось.

Князь махнув на садовника і звелів нарізати великий пучок пахучих троянд (І. Нечуй-Левицький);

Антон із сином відрізав дишло, нарізав на ящик дощок, відкинув убік пилку (С. Чорнобривець).

3. перев. док., чого. Ріжучи, убити на м'ясо яку-небудь кількість птахів, тварин.

Вони звеліли нарізати курей, зварити суп, спекти печеню (І. Нечуй-Левицький);

І кабанів наколов [Панько].., і телят нарізав (Ю. Збанацький).

4. що, чого. Робити різьбу, наріз і т. ін. на чому-небудь.

Різьбу можна нарізувати не тільки на циліндричній, але і на конічній поверхні деталей (з навч. літ.);

Він зібрав інструменти, постояв трохи, слідкуючи, як Манченко нарізає ранти (В. Петльований);

Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (А. Іщук);

* Образно. Старість підкралася несподівано, мов осінь; вона якось одразу підсушила дорідного Дорохтея Плачинду, нарізала на обличчі і шиї вузьких зморщок (М. Стельмах).

5. що. Виділяти ділянку землі.

– Ваші помічники нарізують садиби понад ґрунтом заводу (Іван Ле);

– Кажуть, у Проскурівському повіті вже козачня нарізає дядькам свої наділи (М. Стельмах);

Незадоволена залишилась [Вінцусиха]: чому їй тільки на трьох душ нарізали землю (І. Муратов).

6. що. Робити борозну, канавку для садіння рослин або для інших потреб.

При садінні м'яти розсадою вручну борозни нарізують теж тракторними борозно-нарізувачами (з наук.-попул. літ.).

7. що. Залишати на тілі болючий слід або спричиняти біль натиранням, надавлюванням і т. ін.

8. тільки недок., перен., розм. Із захопленням, енергійно грати на музичних інструментах.

За поставцем горілки В шинку нарізують тобі Цимбали, кобзи і сопілки (П. Гулак-Артемовський);

// що. Енергійно, з захопленням виконувати на музичному інструменті що-небудь.

Молодий парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака (Г. Коцюба).

◇ (1) Нарі́зати (утя́ти) сі́чки – зробити щось недоречне, безглузде; допустити грубі помилки при здійсненні чогось.

Дорош .. шепнув Оксенові на вухо: – Чує моє серце – наріже він січки. Наглядай там за ним (Григорій Тютюнник);

Ну, вже утяв ти нам січки: Є чим пом'янути! (П. Гулак-Артемовський).