насаджування
НАСА́ДЖУВАННЯ¹, я, с.
Дія за знач. наса́джувати¹.
Будь-яке цілеспрямоване насаджування в масову свідомість якогось ідеалізованого образу у наші дні рано чи пізно закінчується реакцією його відторгнення серед більшості людей, котрі нібито вже сприйняли цей образ (із журн.);
Насаджування дерев.
НАСА́ДЖУВАННЯ², я, с.
Дія за знач. наса́джувати².
– То я піду. Не буду тобі заважати. Риба тишу любить .. Кузьмич мовчки кивнув йому, зайнятий насаджуванням черв'яка (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насаджування — наса́джування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- насаджування — -я, с. Дія за знач. насаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насаджування — Наса́джування, наса́дження, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)