насвинячити

НАСВИНЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

Набруднити.

Синє чорнило вмить розповзлося по всій прокламації, а тоді на стіл. Це збентежило Галушку, і він ніяково пробурчав: – Звиняюсь, що насвинячив... (Ю. Смолич);

// Порушити порядок, залишивши що-небудь неприбраним.

– А то що за вирви та баюри над самою трасою? – Бурильники постарались. Насвинячили, кинули й поїхали (І. Цюпа).