насичуючий

НАСИ́ЧУЮЧИЙ, а, е, рідко.

Яки насичує що-небудь.

Доводиться ставати на шлях повторних, а іноді і потрійних насичуючих схрещувань і з напевне з хорошими за якістю пшеницями, а на це йдуть роки і багато коштів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насичуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до насичувати. Великий тлумачний словник сучасної мови