1. Словник української мови у 20 томах

наскаржитися

НАСКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., кому, розм.

Звернутися до кого-небудь із скаргами; поскаржитися кому-небудь на когось.

– Майстер наскаржився батькові, що високі гребінки залишаю (О. Гончар);

– Один мешканець нашого дому наскаржився моїй матері, що я зіпсував йому бочку (Л. Смілянський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскаржитися — наска́ржитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наскаржитися — -жуся, -жишся, док., розм. Звернутися до кого-небудь із скаргами; поскаржитися кому-небудь на когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наскаржитися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. наскаржитися — НАСКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Звернутися до кого-небудь із скаргами; поскаржитися кому-небудь на когось. — Майстер наскаржився батькові, що високі гребінки залишаю (Гончар, Тронка, 1963, 189)... Словник української мови в 11 томах