1. Словник української мови у 20 томах

наскидати

НАСКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.

Накидати чого-небудь у якій-небудь кількості.

– Наскидають мені в торбу хліба та бубликів (І. Нечуй-Левицький);

Молотники дали йому в руки ціпа й наскидали з засторонка купу снопів (І. Нечуй-Левицький);

// Назбирати чого-небудь у якій-небудь кількості.

Дядько Кузьма виплатив йому 150 карбованців, дід Омелько наскидав теж до сотні (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскидати — наскида́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наскидати — -аю, -аєш, док., перех. Накидати чого-небудь у якій-небудь кількості. || Назбирати чого-небудь у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наскидати — НАСКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Накидати чого-небудь у якій-небудь кількості. Молотники дали йому в руки ціпа й наскидали з засторонка купу снопів (Н.-Лев., III, 1956, 189); // Назбирати чого-небудь у якій-небудь кількості. Словник української мови в 11 томах
  4. наскидати — Наскида́ти, -да́ю, -єш гл. Набросать. Наскидали самих денежок стільки! ЗОЮР. І. 153. Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей. К. ЦН. 307. Словник української мови Грінченка