наскучати

НАСКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

Те саме, що надоку́чити.

Вибирати ягоди [малини] мені нарешті наскучає, і я, як ведмідь, починаю збирати їх губою просто з кущів (М. Грушевський);

Любов Федорівна доскочила свого. Доносами доти наскучала Москві, доки цар не велів мені зловити донощиків і доставити йому (Б. Лепкий);

Скільки не пиши, всього не опишеш, а вже час скінчити, бо й самій наскучив такий довгий лист (Леся Українка);

Тверезий, не картай хмільного чоловіка! Наскучила йому непрохана опіка (В. Мисик).