1. Словник української мови у 20 томах

наскіс

НА́СКІС, присл.

Те саме, що на́вскі́с.

Лиш пігнав [погнав] [Дмитро] у шаленій радості! Пігнав, як олень, розбираючи весінньою кригою затягнені калюжі, пересікаючи поля з озиминою наскіс, видираючися на пригорбки, скакучи через межі (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскіс — присл., діал. Те саме, що навскіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наскіс — На́скіс, на́вскіс(ь), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)