наслідувальний
НАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до наслідування.
Австралійці, як розповідають мандрівники, – знамениті актори, і зараз вони виявили неабиякий наслідувальний хист (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
Одними з важливих механізмів спілкування та взаємодії людей є процеси психічного наслідування (з навч. літ.).
2. Який є результатом наслідування чужих зразків; позбавлений самостійності.
Поема Квінта .. написана як наслідувальна стилізація Гомерових поем (І. Франко);
Попри учнівський і наслідувальний характер багатьох віршів, збірка “На білих островах” [М. Рильського] все ж засвідчила появу неабиякого таланту (С. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наслідувальний — наслі́дувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- наслідувальний — -а, -е. 1》 Стос. до наслідування. 2》 Який є результатом наслідування чужих зразків; позбавлений самостійності. Наслідувальна поезія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наслідувальний — НАСЛІ́ДУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до наслідування. Вчителі, продумано використовуючи наслідувальні психічні процеси, можуть досягнути великого виховного ефекту (Рад. літ-во, 2, 1965, 64). Словник української мови в 11 томах