наслідці
НА́СЛІДЦІ, присл., діал.
Слідом; вслід.
Селаброс .. рушив наслідці за нею (І. Нечуй-Левицький);
Слава його козацькая, виявилось, ішла за ним наслідці і нічого доброго йому не обіцяла (О. Кундзич);
Я .. пішов до будинку. Щур рухався наслідці (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наслідці — присл., діал. Слідом; вслід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наслідці — НА́СЛІДЦІ, присл., діал. Слідом; вслід. Селаброс.. рушив наслідці за нею (Н.-Лев., V, 1966, 140); Слава його козацькая, виявилось, ішла за ним наслідці і нічого доброго йому не обіцяла (Кундзич, Пов. і пов., 1938, 246). Словник української мови в 11 томах