насмілюватися
НАСМІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСМІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
Набиратися сміливості, наважуватися зробити що-небудь.
Добриловський все стояв і неначе не насмілювався сісти поруч з благочинним та ще в кріслі (І. Нечуй-Левицький);
Анатолій .. насмілюється попрохати у Ріни хвилин десять з її дорогоцінного часу на коротеньку розмову (В. Винниченко);
Мовчанки комісара ніхто не насмілювався порушувати (Ю. Яновський);
Навіть Бекір насмілився і сів на стілець (М. Коцюбинський);
Вдова Устина не насмілилася вийти на вулицю, де гуляла її дочка (С. Чорнобривець);
Дівчина насмілилася підняти голову (Д. Білий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насмілюватися — насмі́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насмілюватися — див. НАВАЖУВАТИСЯ; дк. НАСМІЛИТИСЯ, насміти, посміти, не побоятися. Словник синонімів Караванського
- насмілюватися — див. наважуватися Словник синонімів Вусика
- насмілюватися — -ююся, -юєшся, недок., насмілитися, -люся, -лишся, док. Набиратися сміливості, зважуватися зробити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насмілюватися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
- насмілюватися — НАСМІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСМІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Набиратися сміливості, зважуватися зробити що-небудь. Добриловський все стояв і неначе не насмілювався сісти поруч з благочинним та ще в кріслі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах