наснажливий
НАСНА́ЖЛИВИЙ, а, е.
Який наснажує на що-небудь, викликає наснаження.
Сало вже всмажилося, цок-плюсь, цок-плюсь, цок- плюсь: розбиваю на сковорідку троє яєць, і кухня вмить озвучується наснажливим шипінням (О. Забужко);
Письменник змушує наснажливим словом відчути і пережити світле й добре, чим освячена людська душа, сповнена любові до батьків, які засівали нашу ниву добрими й мудрими ділами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me