наснажливий

НАСНА́ЖЛИВИЙ, а, е.

Який наснажує на що-небудь, викликає наснаження.

Сало вже всмажилося, цок-плюсь, цок-плюсь, цок- плюсь: розбиваю на сковорідку троє яєць, і кухня вмить озвучується наснажливим шипінням (О. Забужко);

Письменник змушує наснажливим словом відчути і пережити світле й добре, чим освячена людська душа, сповнена любові до батьків, які засівали нашу ниву добрими й мудрими ділами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me