1. Словник української мови у 20 томах

насолода

НАСОЛО́ДА, и, ж.

Вищий ступінь задоволення.

Орест з насолодою і увагою письменника прислухався до спогадів, оповідань Титана й Огея (Олесь Досвітній);

Перші хвилини я не думаю ні про віщо. Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю. Яновський);

Вирізати з паперу силюетний профіль жіночого обличчя – це відчувати насолоду (В. Домонтович);

Він був справді талановитим хіміком, і робота давала йому насолоду (В. Собко);

Лиш паразити не знають насолоди вiд результатiв працi (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насолода — насоло́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. насолода — Втіха, СОЛОДОЩІ, задоволення, приємність, ф. кайф, смак, з. осолода, любота, с. раювання, розкошування, блаженство, фр. сердечний рай. Словник синонімів Караванського
  3. насолода — -и, ж. Вищий ступінь задоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насолода — Психічний стан, який виникає внаслідок задоволення людиною своєї потреби, бажання, пристрасті або досягнення творчої мети. Стан Н. є неодмінною умовою успіху в музичній діяльності. Словник-довідник музичних термінів
  5. насолода — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови
  6. насолода — Насоло́да, -да, -ді; -ло́ди, -ло́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. насолода — НАСОЛО́ДА, и, ж. Вищий ступінь задоволення. Орест з насолодою і увагою письменника прислухався до спогадів, оповідань Титана й Огея (Досв., Вибр., 1959, 333); Перші хвилини я не думаю ні про віщо. Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах