насочений

НАСО́ЧЕНИЙ, а, е.

Який насочився (у 2 знач.) чим-небудь.

– Тепер, хлопче, мабуть, начитаєшся! – націлив на мене Василь Іванович насочені усміхом губи .. – Вчися, виходь у люди (М. Стельмах).