1. Словник української мови у 20 томах

наспинник

НАСПИ́ННИК, а, ч., заст.

Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження.

Остап швидко проскочив у нього [козака] під рукою і щосили тицьнув свою шаблю у бік противника, що відкрився між нагрудником і наспинником (Д. Білий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наспинник — наспи́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. наспинник — -а, ч. Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наспинник — НАСПИ́ННИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження. Словник української мови в 11 томах