наспівувати

НАСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. тільки недок., що і без прям. дод. Співати тихо, напівголосно.

Вона бринькає на гітарі, наспівує словами і без слів мотив пісні “За тучами, за хмарами” (С. Васильченко);

У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист І пісеньки наспівують своєї, Синиці передражнюючи свист (М. Рильський);

* Образно. Тихо наспівував вітерець, шелестіло листя (П. Кочура);

Дівчатка сидять собі на травиці та наспівують стиха (М. Олійник);

Дорогу люблю з дитинства. Як полюбив мелодію, що в ті роки наспівала Мати (О. Шугай);

Він наспівав мені мелодію, я увійшов у звичний для себе поетичний транс (Ю. Винничук).

2. чого, розм. Співати багато (пісень, арій і т. ін.).

А скільки перетерпів ти неправди. Народе мій, в неволі живучи! Яких журливих співів наспівав ти. Яких плачів наплакав ідучи! (І. Вирган);

Мати моя, Марія, читати мене навчала, Сестра у моє дитинство гарних пісень наспівала (М. Нагнибіда);

Павло Осташків наспівав мені п'ятдесят колядок (Р. Іваничук).

3. що. Співати для запису на пластинку і т. ін.

– В селі Капулівці, це буде саме проти Чортомлицької Січі, напитайте діда Забутного. Він вам таке розкаже, таке наспіває! (Б. Антоненко-Давидович);

– Мій приятель пан Мертке дуже вас просить приділити йому якусь годинку і наспівати ваші українські пісні (О. Іваненко).

4. що, чого, розм. Співаючи, викликати щось, досягати чого-небудь.

[Кость:] То, мабуть, вражі півні крадуть ночі, щоб швидше наспівать день... (С. Васильченко);

Яка не є убога наша хатинка, а їй колядники наспівали щастя (М. Стельмах).

5. що, про що і без дод., перен., розм. Наговорювати, настирливо переконувати в чому-небудь.

Хай про сучасність нам наспівує схоласт (М. Зеров);

– От такі всі мужчини. Бігає, запобігає, улещує, наспівує, що той соловейко, а одружиться – тікає від дружини, як чорт од ладану (П. Колесник);

– Про гарбуза, звичайно ж, вигадала?.. Ай-яйяй, нащо хлопця соромиш? – Нічого я не вигадувала, він допіру такого тут наспівав... – жваво відповіла дівчина (І. Нижник);

Я подзвонила вчора Андріяшику і наспівала йому цілий вокаліз дифірамбів (І. Жиленко).