настеляч
НАСТЕ́ЛЯЧ, а, ч., розм.
Те саме, що настеля́льник.
А дійсно, міркували молотники, що б оцей механік і настеляч робив, коли б йому друге життя жити... (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me