настеляч

НАСТЕ́ЛЯЧ, а, ч., розм.

Те саме, що настеля́льник.

А дійсно, міркували молотники, що б оцей механік і настеляч робив, коли б йому друге життя жити... (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me