1. Словник української мови у 20 томах

настобісіти

НАСТОБІ́СІТИ, ію, ієш, док., фам.

Дуже набриднути, надокучити.

Настобісіла йому Микитина сестра, білява Євгена – пухла і плаксива... (І. Цюпа);

О! Як настобісіли ці “добрі люди”, як часто згадує про них мати, а не скаже, хто вони... (А. Хижняк);

// безос.

Настобісіло їй [тітці Харитині] літувати в степу, кухарювати, бемкати в рейку. Все передала племінниці (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настобісіти — настобі́сіти дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. настобісіти — див. набридати Словник синонімів Вусика
  3. настобісіти — -ію, -ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настобісіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. настобісіти — НАСТОБІ́СІТИ, ію, ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. Настобісіла йому Микитина сестра, білява Євгена — пухла і плаксива… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 66); О!... Словник української мови в 11 томах