настоюваний
НАСТО́ЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до насто́ювати².
Для збудження апетиту уживають аперитив – слабкий алкогольний напій, іноді настоюваний на ароматичних травах (джин, вермут, херес тощо) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настоюваний — насто́юваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- настоюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до настоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови