1. Словник української мови у 20 томах

настраханий

НАСТРА́ХАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до настраха́ти.

Прийшов [Федір] забрати чемодан, але, побачивши крізь затемнене вікно смужку світла, круто повернув і пішов у принишкле, настрахане і осліплене війною місто (Ю. Мушкетик);

// у знач. прикм.

Буквально з полум'я горілих хат гвардійці вихоплювали настраханих, скалічених і обгорілих дітей (Іван Ле);

Кудкудачуть настрахані кури, яких господарі намагаються спіймати (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настраханий — настра́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. настраханий — див. зляканий Словник синонімів Вусика
  3. настраханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настрахати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настраханий — ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. настраханий — НАСТРА́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настраха́ти. Прийшов [Федір] забрати чемодан, але, побачивши крізь затемнене вікно смужку світла, круто повернув і пішов у принишкле, настрахане і осліплене війною місто (Мушк., Серце.., 1962, 15); // У знач. Словник української мови в 11 томах