настругувати
НАСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУГА́ТИ, настружу́, настру́жеш і наструга́ю, наструга́єш, док.
1. чого. Стружучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.
Грицько наструже кописточок (Панас Мирний);
Тільки дозволь [царю] кораблі до берега нам привернути, Дерева взяти у лісі та весел собі настругати (М. Зеров);
// Стружучи, подрібнювати що-небудь.
Побігла Горпина до міста, взяла чвертку, напалила кочерги, настругала, настояла на горілці, сама першою квіткою та любистком умилася, почастувала чоловіка з власних рук (Л. Яновська).
2. що, перен., фам. Без особливих зусиль створювати, набувати, заробляти і т. ін. що-небудь.
Зажила [Соломія] великої слави – в торгу тямуща. Настругала сотню трудоднів, а баришів не злічити (К. Гордієнко);
– Та й нашій з дружиною передвесільній епопеїї не надибаєте особливо сентиментальних сторінок. Ну, освідчувались, цілувались, я навіть кілька віршиків настругав – хто не віршує в таку годину? – і тихенько побралися (В. Дрозд).
Значення в інших словниках
- настругувати — настру́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- настругувати — див. різати Словник синонімів Вусика
- настругувати — -ую, -уєш, недок., настругати, настружу, настружеш і настругаю, настругаєш, док., перех. 1》 Стружучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. || Стружучи, подрібнювати що-небудь. 2》 перен., фам. Без особливих зусиль збирати, набувати, заробляти. 3》 жарт. Робити дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настругувати — НАСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУГА́ТИ, настружу́, настру́жеш і наструга́ю, наструга́єш, док., перех. 1. Стружучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. Грицько наструже кописточок (Мирний, IV, 1955, 71); // Стружучи, подрібнювати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
- настругувати — Настругувати, -гую, -єш сов. в. наструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Настругивать, настругать. Желех. Словник української мови Грінченка