1. Словник української мови у 20 томах

настікати

НАСТІКА́ТИ, а́є, док.

Стікаючи або просочуючись, скупчитися десь у якій-небудь кількості.

Ми у глинищах старих Підвели загату. Настікало по весні Там води багато (П. Воронько);

* Образно. Навколо все було як у казці: в долинах озерами під сонцем не туман стояв, а рожеве сяйво – наче воно з сонця настікало в низи (О. Кундзич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настікати — настіка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. настікати — -ає, док. Стікаючи або просочуючись, скупчитися десь у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настікати — НАСТІКА́ТИ, а́є, док. Стікаючи або просочуючись, скупчитися десь у якій-небудь кількості. Ми у глинищах старих Підвели загату. Настікало по весні Там води багато (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 36); *Образно. Словник української мови в 11 томах