настілка

НА́СТІЛКА, и, ж.

Те саме, що на́стилка.

Сумно виглядав залитий водою шлях, і густі ліси понуро стояли навкруги, тихі, нерухомі, мовчки скидаючи листок за листком на мокру листяну ж настілку (М. Грушевський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настілка — на́стілка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови