настілка
НА́СТІЛКА, и, ж.
Те саме, що на́стилка.
Сумно виглядав залитий водою шлях, і густі ліси понуро стояли навкруги, тихі, нерухомі, мовчки скидаючи листок за листком на мокру листяну ж настілку (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настілка — на́стілка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови