насущний

НАСУ́ЩНИЙ, розм. НАСУ́ШНИЙ, а, е.

Який має важливе життєве значення, украй необхідний.

Небагато у нас у давнину було людей, котрі посміли б і зуміли б так близько доторкатися до насущних духовних потреб нашого народу (І. Франко);

І одразу ж вони перейшли до справ насущних (О. Гончар);

// у знач. ім. насу́щний, розм. насу́шний, ного, ч. Те, що необхідно для проживання, існування.

А я стою, похилившись, Думаю, гадаю, Як то тяжко той насушний Люди заробляють (Т. Шевченко);

Сусід, що справа, спитав: – За насущним, дідуню? І коли дід Хлипавка сказав, що ні, не за насущним, не повірили (А. Дімаров).

◇ (1) Насу́щний шмато́к (д) див. шмато́к;

Хліб насу́щний (насу́шний) див. хліб;

Шмато́к (кусо́к, ку́сень, ку́сник, рідко кава́лок) хлі́ба [насу́щного] див. шмато́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насущний — насу́щний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. насущний — Украй необхідний; (- потребу) назрілий, наболілий, злободенний, пекучий. Словник синонімів Караванського
  3. насущний — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. насущний — розм. насушний, -а, -е. Який має важливе життєве значення, украй необхідний. || у знач. ім. насущний, розм. насушний, -ного, ч. Те, що необхідне для прожитку, існування. Хліб насущний (насушний) — необхідне для прожитку, існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. насущний — Конечний, доконечний, пекучий, потрібний, нагальний, сутий, сутній, (хліб) щоденний Словник чужослів Павло Штепа
  6. насущний — хліб насу́щний (насу́шний). 1. Засоби, необхідні для прожитку, для існування. Хліборобу честь і слава, перша чарка йому йде, Його праця-бо кривава Хліб насущний нам дає (І. Манжура); — Люба мамочка!... Фразеологічний словник української мови
  7. насущний — АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  8. насущний — Насу́щний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. насущний — НАСУ́ЩНИЙ, розм. НАСУ́ШНИЙ, а, е. Який має важливе життєве значення, украй необхідний. Небагато у нас у давнину було людей, котрі посміли б і зуміли б так близько доторкатися до насущних духовних потреб нашого народу (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. насущний — Насущний, -а, -е Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч. Словник української мови Грінченка