насідаючий

НАСІДА́ЮЧИЙ, а, е.

Який насідає (у 6 знач.).

Удача окрилила дівчину. Швидко, сміливо навіть вихопила з тули стрілу і миттю пустила її в насідаючого з іншого боку звіра (Д. Міщенко);

Відстрілюючись од насідаючого ворога, шугаючи по коліна в піску, загін розкинутим цепом спускався вниз до води, до переправи (О. Гончар);

Ринувся [Шмалько] в гущу козаків, що відчайдушно відбивалися від насідаючих на них вершників (С. Добровольський).