насінницький

НАСІ́ННИЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до насінництва, пов'язаний з ним.

Насінницькі посіви можна не підсівати, якщо на квадратному метрі збереглося не менше третини добре розкущених рослин (з наук. літ.);

Насінницька робота починається ще до районування, нерідко з кількох центнерів або навіть кілограмів зерна (з наук.-попул. літ.);

// Який займається вирощуванням насіння.

В насінницьких господарствах хвороби ріпака можуть завдавати великих втрат (з навч. літ.);

В кожному господарстві, як правило, створено насінницьку бригаду, яка має, крім насінних ділянок, ще й ділянки розмноження (із журн.).