натовець

НА́ТОВЕЦЬ, вця, ч.

Член НАТО.

У Брюсселі натовців турбували питання, пов'язані з політичними реформами, демократизацією України (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натовець — на́товець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. натовець — -вця, ч., розм. Військовослужбовець військ НАТО (Північноатлантичного пакту); співробітник, чиновник НАТО. Великий тлумачний словник сучасної мови