натовкти
НАТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док.
1. що і без дод. Товчучи, виготовити що-небудь.
– Вгощайтеся і ви. Свіжий кріпак. Допіру жінка натовкла, – спокійно говорив .. Барило (В. Кучер);
// Стовкти, потовкти яку-небудь кількість чогось.
Змій наскоро натовк і поїв горіхів, поквапливо випив півбочки вина (В. Королевич).
2. що, розм. Щільно наповнити що-небудь чимсь.
– То я книжками так натовк свої валізи (Т. Масенко);
Світало, а вона [чоловіки] все ще бубоніли. І повну попільничку натовкли недопалків (Є. Гуцало);
* Образно. Природа не дуже багато натовкла розуму в голову пристава четвертого стану (М. Стельмах).
3. розм. Побити кого-небудь.
– Ви не знаєте, скільки я з тими бахурами день у день нагризуся, намучуся, скільки їх натовчу (І. Франко);
– Місця не знаходжу! Кинусь на розшуки [сина], зловлю, натовчу, налупцюю, та тільки ж биттям хіба виховаєш? (О. Гончар);
// Потовкти кого-небудь об щось або в щось, покаравши за провину.
– Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття, щоб удруге так не робила, – сказала Мотря (І. Нечуй-Левицький);
– Ну що мені з тобою робити? Натовкти твоїм дурним лобом об сосну шкода – всохне. Вона хоч тінь дає, а ти на якого чортового батька живеш на світі? (Григорій Тютюнник).
◇ (1) Натовкти́ мо́рду (пи́ку) кому, вульг. – побити кого-небудь по обличчю.
– Пику натовчу, хоч ти мені й батько (С. Васильченко);
Двом американцям просто серед білого дня на Графській пристані [в Севастопольському порту] якісь матроси натовкли морду (О. Гончар);
(2) Натовкти́ [під] боки́ ([в] поти́лицю) кому або кого – побити кого-небудь.
[Юхим:] А я собі думаю: лежи ти й зверху, а я тобі зісподу натовчу мовчки боки (С. Васильченко);
– Всього доводиться терпіти .. А як не в лад загавкаєш на пана, То ще й під боки натовчуть (Л. Глібов);
– Та піди та побий їй морду, та натовчи добре потилицю (І. Нечуй-Левицький);
Зіпхнув [будівничий] чоловіка з муру, і налаяв щонайпоганшими словами, ще й в потилицю натовк (І. Франко).
Значення в інших словниках
- натовкти — натовкти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- натовкти — див. побити Словник синонімів Вусика
- натовкти — -вчу, -вчеш, док., перех. 1》 Товчучи, виготовити що-небудь. || Стовкти яку-небудь кількість чогось. 2》 розм. Щільно наповнити чим-небудь. 3》 розм. Побити кого-небудь. Натовкти морду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натовкти — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- натовкти — НАТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., перех. 1. Товчучи, виготовити що-небудь. — Вгощайтеся і ви. Свіжий кріпак. Допіру жінка натовкла, — спокійно говорив.. Барило (Кучер, Прощай.., 1957, 384); // Стовкти яку-небудь кількість чогось. 2. розм. Словник української мови в 11 томах
- натовкти — Натовкти́, -вчу, -че́ш гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638. Словник української мови Грінченка