1. Словник української мови у 20 томах

наторочити

НАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

1. чого. Насмикати яку-небудь кількість ниток з чогось.

2. що, чого, перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого.

[Горпина:] Тебе тілько [тільки] послухай, то ти такого наторочиш, що й за день не переслухаєш (М. Кропивницький);

Іван сам про себе скаже. Він стільки наторочив Людмилі Леопольдівні тієї ночі в райвиконкомі, що їй, бідній, несила було навіть всього записати (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наторочити — наторо́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наторочити — -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Насмикати яку-небудь кількість ниток із чогось. 2》 перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наторочити — НАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. 1. Насмикати яку-небудь кількість ниток з чогось. 2. перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого. [Горпина:] Тебе тілько послухай, то ти такого наторочиш, що й за день не переслухаєш (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  4. наторочити — Наторо́чити, -чу, -чиш гл. 1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи. 2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К. Словник української мови Грінченка