натрафляти

НАТРАФЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАТРА́ФИТИ, флю, фиш, док., на кого – що, діал.

Натрапляти.

Та я, скачучи через потічок, Скочив так незручно, що натрафив, На сухий безлистий корч терновий (І. Франко);

Серби з'являлися на Запорожжю [Запоріжжі] – і не натрафляли на трудності [труднощі] при взаїмнім порозумінню з туземцями (М. Драгоманов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натрафляти — див. напорюватися Словник чужослів Павло Штепа