натрафляти
НАТРАФЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАТРА́ФИТИ, флю, фиш, док., на кого – що, діал.
Натрапляти.
Та я, скачучи через потічок, Скочив так незручно, що натрафив, На сухий безлистий корч терновий (І. Франко);
Серби з'являлися на Запорожжю [Запоріжжі] – і не натрафляли на трудності [труднощі] при взаїмнім порозумінню з туземцями (М. Драгоманов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натрафляти — див. напорюватися Словник чужослів Павло Штепа