натуралізуватися

НАТУРАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

1. юр. Приймати підданство чужої країни, зазнавати натуралізації.

2. Розводитися не в природних умовах, а за межами поширення (про рослини та про тварини).

В природних умовах D. lanata – дворічний монокарпик. Як джерело цінних серцевих глікозидів, вид освоєний в промисловій культурі в Староушицькому радгоспі (Хмельницька область), звідки він поширився на природні ділянки і натуралізувався (з наук. літ.);

Із адвентивних рослин, що натуралізувалися на залізницях, 45% проникли на територію області з південно-східного напрямку, 38% – з південного заходу, 10% – із західного напрямку, 8% – з півночі та північного заходу (з наук.-попул. літ.).

3. тільки недок. Пас. до натуралізува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натуралізуватися — натуралізува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. натуралізуватися — -уюся, -уєшся, недок. і док., політ., юр. Приймати підданство чужої країни, зазнавати натуралізації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натуралізуватися — Достосовуватися, достосуватися, подостосовуватися, пристосовуватися, пристосуватися, попристосовуватися, зазвичаюватися, зазвичаїтися, позазвичаюватися, обзвичаюватися, обзвичаїтися, пообзвичаюватися, призвичаюватися, призвичаїтися, узвичаїтися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. натуралізуватися — натуралізува́тися (франц. se naturaliser) набути права громадянства в чужій країні. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. натуралізуватися — НАТУРАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док., політ., юр. Приймати підданство чужої країни, зазнавати натуралізації. Словник української мови в 11 томах
  6. натуралізуватися — рос. натурализоваться набути права громадянства в чужій країні. Eкономічна енциклопедія