1. Словник української мови у 20 томах

натурфілософський

НАТУРФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е.

Стос. до натурфілософії і натурфілософа; власт. їм.

У збірках В. Симоненка можна знайти чимало пейзажних начерків, ескізів; поета явно тягло до натурфілософської тематики (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натурфілософський — натурфілосо́фський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. натурфілософський — -а, -е. Стос. до натурфілософії та натурфілософа; власт. їм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натурфілософський — НАТУРФІЛОСО́ФСЬКИЙ, а, е. Стос. до натурфілософії і натурфілософа; власт. їм. Критичною для філософії виявилась середина XIX століття, коли остаточно було доведено неспроможність натурфілософського підходу до створення наукової картини світу (Ком. Укр., 10, 1966, 35). Словник української мови в 11 томах