натягувати

НАТЯ́ГУВАТИ¹ див. натяга́ти¹.

НАТЯ́ГУВАТИ², ую, уєш, недок., НАТЯГА́ТИ, НАТЯГТИ́, тягну́, тя́гнеш, док., чого, розм.

Тягаючи, наносити що-небудь в якійсь кількості (за кілька разів).

Понад окопами жовтіли розсипи соломи, яку солдати натягували собі для ночівлі (Ю. Бедзик);

– А дивіться, скілько я гілля натягала! (Грицько Григоренко);

Доки гості вмивалися, Гаврило з Йонькою натягли півкомори мішків та чемоданів (Григорій Тютюнник);

// Діставати з колодязя в якій-небудь кількості (про воду).

– Привів я до колодязя напувать коней, дивлюсь, нема цебра, нічим в корито натягать води (О. Стороженко);

// Ловити в якій-небудь кількості (про рибу).

– Нічого, хлоп'ята, ось післязавтра неділя. Виїдемо з вами в море, порибалимо. Бичків, камбали .. натягаємо (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натягувати — натя́гувати 1 дієслово недоконаного виду робити тугим, пружним; одягати; вбирати натя́гувати 2 дієслово недоконаного виду приносити за кілька разів розм. Орфографічний словник української мови
  2. натягувати — I див. натягати I. II -ую, -уєш, недок., натягати і натягти, -тягну, -тягнеш, док., перех., розм. Тягаючи, приносити в якій-небудь кількості (за кілька разів). || Діставати з колодязя в якій-небудь кількості (про воду). || Ловити в якій-небудь кількості (про рибу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натягувати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  4. натягувати — НАТЯ́ГУВАТИ¹ див. натяга́ти¹. НАТЯ́ГУВАТИ², ую, уєш, недок., НАТЯГА́ТИ і НАТЯГТИ́, тягну́, тя́гнеш, док., перех., розм. Тягаючи, приносити в якій-небудь кількості (за кілька разів). Словник української мови в 11 томах