1. Словник української мови у 20 томах

нафабрювати

НАФА́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАФА́БРИТИ, рю, риш, док., що.

1. Покривати, намазувати косметичною фарбою (фаброю) вуса, бороду.

2. розм. Те саме, що начища́ти 2.

Згадав віе чомусь робітфак, нашу студентську юність в парусинових черевиках. О, як ми їх нафабрювали зубним порошком перед тим, як іти в гуртожиток до дівчат!.. (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нафабрювати — нафа́брювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нафабрювати — -юю, -юєш, недок., нафабрити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Покривати, намазувати косметичною фарбою (фаброю) вуса, бороду. 2》 розм. Те саме, що начищати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нафабрювати — ФАРБУВАТИ (покривати чи просочувати фарбою); МАЛЮВА́ТИ рідше, ФА́БРИТИ заст.; ОФАРБО́ВУВАТИ рідше, ОФА́РБЛЮВАТИ рідше (якийсь предмет); ВИМАЛЬО́ВУВАТИ (старанно); НАФАРБО́ВУВАТИ (густо, інтенсивно); НАМА́ЗУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  4. нафабрювати — НАФА́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАФА́БРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Покривати, намазувати косметичною фарбою (фаброю) вуса, бороду. 2. розм. Те саме, що начища́ти 2. Словник української мови в 11 томах