нахабство
НАХА́БСТВО, а, с.
Те саме, що наха́бність.
Смугле лице його незалежне дихає завзяттям і нахабством (Григорій Тютюнник);
[Стась(спалахуючи): ] Яке, по суті, нечуване нахабство. Прийшли, як до себе в хату, поводяться, як із підданими (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахабство — наха́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нахабство — -а, с. Те саме, що нахабність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахабство — НАХА́БСТВО, а, с. Те саме, що наха́бність. Смугле лице його незалежне дихає завзяттям і нахабством (Тют., Вир, 1964, 96); [Стась(спалахуючи): ] Яке, по суті, нечуване нахабство. Прийшли, як до себе в хату, поводяться, як із підданими (Вас., III, 1960, 211). Словник української мови в 11 томах